Логотип Коледжу
  • Новини
  • Абітурієнтам
  • Статті
  • Про коледж
  • Студентам

Святкування Старого Нового року

Старий Новий рік — це Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). У XX і XXI століттях припадає на північ між 13 і 14 січня за григоріанським календарем («новим стилем»).

Після переходу на новий стиль Старий Новий рік продовжують традиційно неофіційно відзначати в нашій країні.

Старий Новий рік продовжують традиційно неофіційно відзначати в нашій країні

Вечір напередодні Старого Нового року називається Щедрим або Меланчиним   і є традиційно одним з улюблених свят українців. Незважаючи на те, що Старий Новий рік не є офіційним святом, багато хто з нас любить і шанує цей день, дотримується звичаїв та традицій.

В Україні Старий Новий рік святкують, накриваючи багатий стіл, на якому обов’язково має стояти кутя. Щедрий вечір 13 січня дуже схожий на Святвечір перед Різдвом, проте страви тут вже не пісні: на столі стоять ковбаси, м’ясо, сало, пироги, вареники, млинці та багато іншого. За святковою вечерею повинна зібратися вся родина, попросити одне в одного пробачення і побажати щастя і достатку в новому році.

Споконвіку традиційно в дні Старого Нового року українці відзначали день Маланки (13 січня) і день Святого Василя (14 січня). Ці свята завжди супроводжувалися народними гуляннями, переодяганнями і ворожіннями.

Серед головних обрядів на Старий Новий рік –  щедрування і водіння кози Маланки. З вечора і до самої ночі   щедрувальники ходили по хатах, співали обрядові пісні-щедрівки, танцювали та жартували. Компанію супроводжувала коза Маланка, в яку найчастіше переодягалися молоді хлопці.

Уранці 14 січня в Україні прийнято засівати. Відповідно до цього ритуалу на Старий Новий рік хлопчики та юнаки наповнюють свої рукавиці зерном і засівають спочатку у своєму будинку, потім у хатах хрещених батьків, родичів і сусідів. При цьому засівальники бажають щастя, достатку і врожаю у новому році. У деяких регіонах країни вранці 14 січня палять «дідухів» – заздалегідь підготовлені снопи, які на Щедрий вечір стояли в хаті на покуті. Одним лише спалюванням соломи цей обряд на Старий Новий рік не закінчувався: щоб очиститися від усіх бід і неприємностей, набраних за минулий рік, люди стрибали через багаття.

Ворожіння на Старий Новий рік – ще одна невід’ємна частина святкування. В основному, на Щедрий вечір ворожили   дівчата, намагаючись зазирнути в майбутнє і побачити свого судженого.

 

Старий Новий рік – це рідкісний історичний феномен, додаткове свято, яке утворилося в результаті зміни літочислення, а тому  ми відзначаємо два «Нових роки» – за старим і новим стилем. Таким чином, в ніч з 13 на 14 січня кожен може дозволити собі «досвяткувати» найулюбленіше свято. Щастя, міцного здоров’я, достатку, миру всім нам!

Вам може бути цікаво

  • День відкритих дверейДень відкритих дверей
  • Правила прийомуПравила прийому
  • «Битва за Київ у 1943 році»«Битва за Київ у 1943 році»
  • Подорож у світ кінематографіїПодорож у світ кінематографії
  • Фестиваль «Пісня солов’їна»Фестиваль «Пісня солов’їна»
2011 - 2018 © КФЕК "Ірпінський державний коледж економіки та права"