«Герої не вмирають!» – промовляли студенти коледжу та Податкового університету, які зібралися зранку 25 лютого у холі ЦМЗ на поминальний реквієм по Дмитру Максимову – 19-річному третьокурснику КФЕКу, талановитому спортсмену, надійному товаришу, гарному сину і брату, просто світлій людині.
Він загинув увечері 18 лютого на Майдані під час штурму «силовиків», хоча й не був активістом. Граната, кинута з тієї сторони барикад, обірвала його життя.
Дмитро був цілеспрямованою людиною: з 9 років займався у спортивній секції дзюдо. Його тренер – Карен Амікович Балаян, який весь цей час тренував хлопця, згадує: «Діма з дитинства ставив перед собою цілі і прикладав усі зусилля, щоб дійти до них і перемогти. Мав вади слуху, але мріяв бути музикантом, писав вірші й музику у стилі «реп», збирався видати власний альбом. Восени 2013 року Дмитро одержав звання майстра спорту України міжнародного класу з дзюдо. Не раз піднімався на другу та третю сходинки п’єдесталу – був срібним та бронзовим призером чемпіонату світу з дзюдо у ваговій категорії 80 кг серед спортсменів з вадами слуху у Венесуелі, срібним та бронзовим призером XXII Літніх Дефлімпійських ігор у м. Софія (Болгарія). Переживав за те, що не здобув «золото» і твердо сказав: «Тренере, я принесу дві золоті медалі! Обіцяю!» І таки дотримав свого слова – приніс «золоту медаль» героя, посмертно…»
Світла йому пам’ять, 19-річному хлопчику із Небесної сотні!
Світлана Середенко
Звернення директора коледжу Руденко Н.І.
Адміністрація, студентський та викладацький колективи Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України сумують з тяжкої втрати – трагічної загибелі студента нашого навчального закладу Максимова Дмитра, а також висловлюють глибоке співчуття батькам та рідним загиблого. Дмитро Максимов – майстер спорту України міжнародного класу з дзюдо, срібний та бронзовий призер Чемпіонату світу з дзюдо у ваговій категорії 80 кг серед спортсменів з вадами слуху у Венесуелі та срібний і бронзовий призер XXII Літніх Дефлімпійських ігор у м. Софія (Болгарія). Незважаючи на звання та перемоги, Дмитро завжди відзначався скромністю, вихованістю, почуттям такту. Викладацький колектив та студенти запам’ятали його щирим та добросовісним, із загостреним почуттям справедливості та гуманізму. Сумуючи за Дмитром Максимовим, адміністрація, викладачі та студенти коледжу завжди пам’ятатимуть про жертовний героїзм співвітчизників, які полягли у трагічний для України час.
Вічна пам’ять героям.
Вічна пам’ять Дмитру Максимову.
Слава Україні!
Директор коледжу Наталія Руденко.
