Сьогодні можна з сумом констатувати, що театр поступово втрачає привабливість для молоді та навіть дорослих людей.
Кінематографічні технології зайшли настільки далеко, що сучасне кіно – це вже не тільки прекрасна гра акторів, а й величезна кількість спецефектів. У театрі їх не відтворити, а тому люди ставляться до нього з меншим інтересом. І роблять велику помилку, оскільки гра акторів – це найголовніше, а спецефекти – лише приємне доповнення, без якого цілком можна обійтися.
Завдяки коледжу ми мали змогу відвідати театр під пильним оком наших чудових викладачів.
18 листопада 2016 року студенти груп П-11і та П-14 з викладачами Сахно З. Б., Гужвою А.С., Ярош А.О., Сердюк Н. В. та Кожем’яко Н.В. відвідали Київський академічний Молодий театр, де відбувалася вистава за мотивами відомої повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
Як у мене, так і в багатьох моїх одногрупників це був перший похід до театру. Швиденько згадались настанови вчителя з етики: як потрібно себе поводити в таких місцях, що потрібно одягати.
І ось ми уже сидимо у партері. Емоції просто переповнюють.
Повість «Кайдашева сім’я» Нечуя-Левицького особисто мені запам’яталася сімейними конфліктами, і під час усієї п’єси родина тільки те й робила, що сварилася.
У виставі показано життя українського села з усіма його складнощами і суперечностями на прикладі однієї сім’ї. Старший син Марусі та Омелька Карпо одружився з Мотрею, яка стала сперечатися зі своєю свекрухою майже одразу. Але й Кайдашиха не втрачала моментів, аби покомандувати дівчиною. Стосунки у всіх них ставали все більш напруженими, наростали сімейні конфлікти. А з появою другої невістки Мелашки ситуація лише погіршилася…
Після цієї вистави я зрозуміла, як важливо мати гарні стосунки з усіма родичами, а особливо з найближчими. Гра акторів була неймовірною. Ми побачили епізоди з життя тодішніх українців, і це було цікаво. Особливо захоплюючим було українське весілля, тим більше з такими талановитими акторами у ролях.
Ми отримали надзвичайне задоволення від перегляду усієї вистави, від гри акторів. Також у цей час ми стали наче одним цілим з героями твору. Я дякую нашим викладачам. Мені та моїм одногрупникам дуже сподобалось. Ми і надалі будемо відвідувати театри.
Гладюк Дарина, студентка групи П-14
