22 листопада 2016 року ми, студенти груп П-12 та П-15, разом з викладачами Сергієнко Наталією Володимирівною, Сахно Зоєю Борисівною та Спірідоновою Лесею Миколаївною відвідали Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки і переглянули там надзвичайно красиву, романтичну виставу за трагедією В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта».
Вона була просто вражаючою. З першої до останньої хвилини ми перебували в напруженні, і з кожною наступною сценою воно тільки збільшувалося. Актори дуже талановито і натхненно зіграли свої ролі, неповторно передали характер та внутрішній світ героїв Шекспіра. Але вони ніби і не грали, а жили, мов це було їхнє справжнє життя, а ми стали мимовільними глядачами.
Великої емоційності додавав увесь музичний супровід вистави та танцювальні постановки. У деякі моменти завдяки вдало підібраній музиці дійсно ставало страшно й моторошно, і до глибини душі шкода тих чи інших героїв. Я навіть стримувала сльози. Особливо вразила мене сильно смерть Меркуціо. Актор, який його грав, дуже сподобався, він ніби закохував у себе глядачів. Особливо припали мені до душі його жарти.
Маленьким ангелом у цій виставі була Джульєтта. Вона на очах у глядачів перетворюється з наївної дівчинки в дівчину, у жінку, здатну боротися за своє почуття. Упевнена, що Станіславський сказав би: «Вірю!»
На жаль, вистава закінчилася трагічно. Я до останньої хвилини надіялась, що режисер змінить її кінцівку, але цього не сталося…
Ми ще дуже довго обговорювали з одногрупниками побачене, і зовсім не дивно: їм теж сподобалось.
Для багатьох з нас цей похід в театр був першим. Але не останнім, бо після перегляду такої неперевершеної вистави, ми зрозуміли: театр – це наше сьогодення та майбутнє, це місце, де відпочиваєш духовно і насолоджуєшся кожним побаченим моментом! Дякуємо нашим викладачам за гарно проведений час!
Павлишин Юлія, студентка групи П-15
